Аналіз спеціальних гарантій місцевого самоврядування в Україні та їх співвідношення з основами організації та діяльності місцевого самоврядування

Опубликовано: 22.10.2018

к.ю.н. Стешенко Т.В., Салівон Г.І.

Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого

Конституція України в ст. 5 закріпила, що однією з форм народовладдя в Україні є здійснення влади народом через органи місцевого самоврядування, а в ст. 140 Основного Закону України була надана легальна дефініція поняття місцевого самоврядування: місцеве самоврядування – це право жителів населеного пункту, чи декількох населених пунктів, самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та законів України. Таким чином, місцеве самоврядування в Україні можна розглядати, по-перше, як одну із засад конституційного ладу, по-друге, одну з форм народовладдя, по-третє, як право жителів територіальної громади на самостійне вирішення питань місцевого значення.

Існування місцевого самоврядування як в будь-якій країні, так і в Україні, зокрема, неможливе без належної системи гарантій його діяльності. Саме тому Україна в законодавстві закріпила низку таких гарантій, які покликані забезпечити реальне виконання органами місцевого самоврядування покладених на них функцій та наданих повноважень.

В юридичній літературі під гарантіями місцевого самоврядування розуміють сукупність законодавчо закріплених, необхідних умов і засобів, які забезпечують реалізацію і захист прав місцевого самоврядування, та покликані стимулювати розвиток місцевого самоврядування і забезпечувати стабільність його органів.

Найбільш прийнятною в науці державного будівництва є класифікація гарантій місцевого самоврядування на загальні і спеціальні (юридичні).

Загальні гарантії місцевого самоврядування – це економічні, політичні (організаційно-політичні), духовні засади суспільства і держави, що створюють реальні можливості для стимулювання, розвитку і виконання завдань та функцій місцевого самоврядування.

Спеціальні (юридичні) гарантії місцевого самоврядування – це правові засоби забезпечення функціонування системи місцевого самоврядування, закріплені в законодавстві, а також статутах і актах органів місцевого самоврядування. Вони займають особливе місце в системі гарантій місцевого самоврядування і потребують належної уваги.

Залежно від цільового призначення їх поділяють на:

1) гарантії, які забезпечують організаційно-правову самостійність місцевого самоврядування: чітке конституційне розмежування двох систем органів публічної влади (органів державної влади та органів місцевого самоврядування); самостійність формування населенням територіальної громади системи органів місцевого самоврядування; заборона органам виконавчої влади та їх посадовим особам втручатися в законну діяльність органів місцевого самоврядування, а також вирішувати питання, що віднесені законодавством до компетенції місцевого самоврядування, крім випадків виконання делегованих радами повноважень; право мати самостійну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає історичні, культурні, соціальні та інші місцеві особливості, традиції територіальної громади; право територіальної громади мати статут, який виступає необхідним елементом правової основи місцевого самоврядування та забезпечує організаційну відокремленість у системі управління;

2) гарантії, які забезпечують фінансово-економічну самостійність місцевого самоврядування: право жителів територіальної громади безпосередньо або через органи місцевого самоврядування управляти комунальною власністю, затверджувати місцеві бюджети і контролювати їх виконання, встановлювати місцеві податки і збори відповідно до закону; право надавати місцеві позики, випускати лотереї, цінні папери і створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи; право створювати органами місцевого самоврядування та самостійно управляти комунальними підприємствами, установами, організаціями із самостійним визначенням цілей, умов, порядку їх діяльності тощо; забезпечення державою фінансової підтримки місцевого самоврядування у вигляді дотацій і субвенцій;

3) гарантії щодо захисту прав місцевого самоврядування: право місцевого самоврядування на судовий захист (ст. 145 Конституції України), яке деталізується в п. 4 ст. 71 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»: «органи та посадові особи місцевого самоврядування мають право звертатися до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, інших органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад, повноваження органів та посадових осіб місцевого самоврядування»; визнання актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування незаконними з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України лише за рішенням суду (п. 10 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»); місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи, організації, посадові особи, громадяни несуть відповідальність за заподіяну їх діями чи бездіяльністю шкоду перед органами місцевого самоврядування, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень (п. 3 ст. 73 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»); обов’язковість актів і законних вимог органів і посадових осіб місцевого самоврядування для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Спеціальні (юридичні) гарантії місцевого самоврядування можна також класифікувати на матеріальні та процесуальні. Залежно від сфери їх дії можна виділити міжнародно-правові, внутрішньодержавні та регіональні гарантії місцевого самоврядування.

Дуже схожими між собою є поняття «гарантії місцевого самоврядування» та «основи організації і діяльності місцевого самоврядування». Схожість цих двох правових категорій полягає в тому, що вони обидві є, по-перше, умовами становлення і розвитку місцевого самоврядування, а по-друге, вони забезпечують належне і ефективне функціонування місцевого самоврядування. Але, не дивлячись на це, все ж таки вони є різними. На відміну від гарантій, основи організації і діяльності місцевого самоврядування є первинними. Основи організації і діяльності місцевого самоврядування є передумовами створення, існування та розвитку місцевого самоврядування, в той час як гарантій місцевого самоврядування забезпечують подальше реальне здійснення функцій і повноважень органами місцевого самоврядування.

Залишити коментар

Ви повинні ввійти , щоб залишити коментар.