Навигация по сайту

Новости

Тендер. Поставка инструментов для установки имплантатов (Постановление Правительства РФ №102 от 05.02.2015г.) №2 для НИИТОН СГМУ
X Настоящее соглашение (далее – Соглашение) представляет собой договор, публичную оферту в соответствии со статьей 437 Гражданского кодекса Российской Федерации, регулирующий отношения между Владельцем

Постановление Правительства РФ от 27.08.2005 N 538
19 сентября 2017 г. 18:39 ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПОСТАНОВЛЕНИЕ от 27 августа 2005 г. N 538 ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПРАВИЛ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ОПЕРАТОРОВ СВЯЗИ С УПОЛНОМОЧЕННЫМИ ГОСУДАРСТВЕННЫМИ

Постановление правительства 317 - Законодательная база Российской Федерации
В целях обеспечения рационального и эффективного использования газа в Российской Федерации и в соответствии со статьей 8 Федерального закона "О газоснабжении в Российской Федерации" Правительство Российской

ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 02.08.2010 N 588 "ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОРЯДКА РАЗРАБОТКИ, РЕАЛИЗАЦИИ И ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ПРОГРАММ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ"
не действует Редакция от 02.08.2010 Подробная информация Наименование документ ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 02.08.2010 N 588 "ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОРЯДКА РАЗРАБОТКИ, РЕАЛИЗАЦИИ И ОЦЕНКИ

Постановление Правительства РФ от 02.08.2010 N 588 "Об утверждении Порядка разработки, реализации и оценки эффективности государственных программ Российской Федерации" (с изменениями и дополнениями)
III. Основание и этапы разработки государственной программы 17. Разработка государственных программ осуществляется на основании перечня государственных программ, утверждаемого Правительством Российской

Кризисы Временного правительства в России
Процесс формирования Временного правительства Петроградский гарнизон, перейдя на сторону восставших рабочих, сверг царское правительство. 28 февраля в Петрограде начался процесс формирования Совета

ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 30.12.2011 N 1236 "О ВНЕСЕНИИ ИЗМЕНЕНИЙ В ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВЕТА МИНИСТРОВ
не действует Редакция от 30.12.2011 Подробная информация Наименование документ ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 30.12.2011 N 1236 "О ВНЕСЕНИИ ИЗМЕНЕНИЙ В ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВЕТА МИНИСТРОВ

211 постановление правительства
| Правительство ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ П О С Т А Н О В Л Е Н И Е  2 апреля 2002 г. N 211 "Об утверждении Положения о Комитете Российской Федерации по финансовому

Об утверждении правил предоставления гостиничных услуг в Российской Федерации
В соответствии со статьей 39.1 Закона Российской Федерации «О защите прав потребителей» Правительство Российской Федерации постановляет: 1. Утвердить прилагаемые Правила предоставления гостиничных

Постановление правительства РФ от 26-07-2010 558 (ред от 04-09-2012 с изменениями вступившими в силу с 18-09-2012) о порядке распределения отпуска и реализации наркотических средств и психотропных веществ а также отпуска и реализации их прекурсоров. Актуа
Москва: +74993505765 Санкт-Петербург: +78124673922 Общий (бесплатный по России): +78003502369 доб.132 Российская Федерация (в ред. Постановления Правительства РФ от 08.12.2011

БукІнфо блоги - Послєдняя жєртва?

Опубликовано: 23.10.2018

   Увечері 23 березня 2017 року в Москві Вєрховний правітєль всія Россіі, військовий злочинець, міжнародний терорист, агресор і окупант частини українських земель, вбивця тисяч невинних людей Путін (дізнаєтеся про нього більше з моєї статті «Подякуймо Путіну…» ) відвідав Государствєнний акадємічєскій Малий тєатр Россіі та подивися сспектакль « Послєдняя жєртва » за п'єсою Алєксандра Ніколаєвіча Островского.

    Серед білого дня (орієнтовно об 11:30) 23 березня 2017 року в центрі Києва (на перетині бульвару Шевченка і вулиці Пушкінської, біля входу до готелю «Прем’єр - палац», власником якого є близький до Московського Кремля бізнесмен - політик, дєпутат ГД ФС РФ 6 созива Алєксандр Бабаков – накладені на нього санкції ЄС через голосування за анексію Криму зовсім не заважають йому успішно вести бізнес в Україні: невже він не загрожує її національній безпеці?!) був убитий дєпутат ГД ФС РФ 6 созива, члєн Комітєта по бєзопасності і протіводєйствію коррупціі, член фракціі КПРФ Денис Вороненков (10.04.1971 – 23.03.2017).

   «…в центрі Києва… демонстративно, зухвало, на очах у багатьох людей був убитий… житель України...

   Вбивство… схоже на публічну страту (виклик українцям) з метою отримати максимально широкий розголос…, щоб донести потрібні вбивцям сигнали до всього українського суспільства, включаючи українську владу (знайте, ми – вбивці… є серед вас, спостерігаємо за вами й можемо робити все, що нам заманеться: ви нам не перешкодите), та міжнародної спільноти в цілому (дивіться, Україна – це нестабільна, небезпечна для життя людей… держава зі слабкою владою, яка не може контролювати ситуацію, тому треба запровадити над нею зовнішній протекторат: цього прагне саме Московія, додаючи ще тезу про узурпацію влади «фашистською хунтою»)…

   Якби українська влада зробила належні висновки з російської агресії – фактично неоголошеної війни Росії проти України, то всіма силами через СБУ (в першу чергу, як спецслужбу) старалася б посилити контррозвідувальний режим на українській території, зробивши його максимально жорстким, та разом з іншими правоохоронними органами (МВС – Національна поліція, ГПУ, Держприкордонслужба в межах їхньої компетенції) проводити безжалісні фільтраційні заходи, а також здійснювати безкомпромісну люстрацію (діюче законодавство дозволяє й зобов’язує так поступати: при необхідності його можна посилити, коли ціною «м’якості» законодавчих норм є існування України), що мінімізувало би можливості будь - кого, включаючи різнобарвну «п’яту колону», здійснювати злочини… і руйнувати українську державність асиметричними (гібридними) операціями. Ще влітку 2014 року відповідні пропозиції я виклав у своєму матеріалі «Фільтрація, або Таких «правоохоронців» – на мило!» .

   На жаль, як бачимо, потрібних висновків не зроблено» , – це цитата з однієї вже оприлюдненої публікації.

   Напевно ви думаєте, шановні читачі, що мова йде про вбивство Дениса Вороненкова… Ні! Процитований вище уривок взятий з моєї статті «Враг нє дрємлєт!» , написаної (20 – 21) липня 2016 року, та стосується вбивства Павла Шєрємєта 20 липня 2016 року на тлі багатьох недоробок української державної машини, а вбивство Вороненкова ще раз підтвердило мою тезу, що українська влада загалом і СБУ, МВС – поліція, ГПУ, УДО та Держприкордонслужба зокрема не зробили повністю належних висновків (на тлі невеликих позитивних зрушень порівняно із 2014 роком) з російської збройної агресії, яка вже триває три роки, і готовності Московії постійно торпедувати стабільність на українській території поза межами АТО, свідченням чому, крім показової страти Дениса Вороненкова, є підрив складів з боєприпасами біля Балаклії Харківської області вночі 23 березня 2017 року (хоча тут, крім диверсії, можуть бути й недоробки влади, яка не забезпечила разом з охороною периметру і прикриття від ударів з повітря, тим паче, що спроба диверсії на вказаних складах вже була в грудні 2015 року) та нічна стрільба 29 березня 2017 року по приміщенню генерального консульства Польщі в Луцьку Волинської області (Росія всіма силами старається розсварити Україну й Польщу, вдаючись, в тому числі, і до подібних диверсій, оскільки це вигідно тільки Московії та виставляє Україну в непривабливій ролі не лише перед Польщею, а й перед усім Заходом: сподіваюся на їхнє розуміння каїнових вчинків Росії). І чого тут більше – небажання, невміння, недбалості, неорганізованості – важко сказати. Цілком можливо, що й всього разом.       Дестабілізації України найбільше хоче Московський Кремль, тому він вдається до диверсій, організації заворушень, вбивств одних для залякування інших – не смійте туди перебиратися : тільки вступ нашої Батьківщини до НАТО та розширення й зміцнення американсько - українського співробітництва припинить російські зазіхання на українські землі і українських громадян та поставить Росію на місце (зверніться до мого матеріалу «Нарешті дійшло!» ) .

   Щодо окремих необхідних висновків. СБУ треба рішуче позбуватися наслідків попередньої шкідливої кадрової політики, коли начальником одного, другого обласного управління призначали людину, котра не мала відношення до спецслужб і дня не служила у війську, але якій присвоїли генеральське військове звання, а інша подібна людина навіть очолювала СБУ та стала генералом армії України, і засланих козачків та проводити жорстку контррозвідувальну діяльність, фільтрувальні заходи для упередження можливих диверсій, вбивств неугодних Росії людей, як це сталося з Денисом Вороненковим (щоб іноземці, зокрема росіяни, – симпатики України, не боялися емігрувати до неї) , на всій українській території. Сказане про кадри і фільтрацію стосується й інших силових структур, де треба фахово командувати, керувати особовим складом. Неправильною є і практика влади прирівнювати спеціальні звання до військових. Такі начальники (командири) з такими військовими званнями якщо й можуть бути корисними, то не у військах, де їм складно буде впоратися навіть зі взводом, не кажучи вже про вищий рівень.

   Марія Максакова, вдова Дениса Вороненкова, прощаючись з ним на похоронах 25 березня 2017 року в Києві, де місцем його вічного спочинку після відспівування у Володимирському соборі УПЦ КП стала українська земля Звіринецького кладовища, зазначила: « Должна сказать, что, конечно, он был рад, что Украина его приняла. Дала возможность остаться, потому что его преследовали. Преследовали несправедливо. Но, к сожалению, юридическая чистота его пребывания омрачена беспределом того поступка, который совершен » .

   Ілья Пономарьов, колега Дениса Вороненкова в ГД ФС РФ 6 скликання, який ще раніше перебрався до України, у своєму інтернет - інтерв’ю під назвою «С Вороненкова трижды пытались снять неприкосновенность, но его прикрывал Чайка» . Илья Пономарев о том, как его версия об организаторе убийства Вороненкова вытекает из устройства российской политики и ее силовых кланов » російській «Новой газєтє» від 25 березня 2017 року (воно є також в № 31 від 27 березня 2017 року) сказав: « Он говорил, что много и что очень конкретных (поступало угроз – примітка моя) . Денис с самого приезда очень сильно напрягался. Когда он только появился в Киеве, никто про это не знал, но в каком-то местном сливном бачке появилась статья о том, что Вороненков и Максакова перебрались в Украину. Эта утечка его очень сильно напрягла. Он поднял тут свои знакомства и выяснил, что в это киевское издание приходил какой-то силовик из Москвы (виділено мною – Г. М.) …

   За счет публичности получилось так, что Денис стал врагом государства, сказав про Россию, что это нацистское государство и кучу всего другого…

   Они (охраннікі – примітка моя) появились, кстати, в последнее время еще неделю назад их не было (виділено мною – Г. М.) …

   Утечка через [генпрокурора] Луценко не была запланирована, и для Дениса это было шоком и неожиданностью (можливо, що йдеться про деякі публічні виступи Генпрокурора відносно розслідування справи Януковича, хоча прізвища не називалися, але було сказано про двох колишніх депутатів Госдуми РФ – примітка і виділення мої) . Военные прокуроры предполагали, что [про Вороненкова] станет известно уже на процессе, когда там объявят его показания .

   … есть бюрократия, которая прикрывает задницу. Они все боятся, что их вздрючат .. . В итоге Вороненкову охрану выделили по указанию администрации президента, но не СБУшную, как у меня сейчас, а людей из ГУРа, из военной разведки. То есть, с одной стороны, государственная охрана, но почти что и не государственная   (виділено мною – Г. М.) …

   И самое главное, что я никогда не видел в адрес Дениса, общаясь в том числе с националистами, агрессии. Негатив в его сторону исходил не от национал-патриотов , а от национал-либералов Да и в чем проблема инкорпорировать любых людей в эти добровольческие батальоны? (виділено мною – Г. М.) ...

   Я левый, поэтому для меня нацисты — это нацисты (виділено мною – Г. М.) …

   Переход Вороненкова на сторону Украины был полезен для Украины и российского оппозиционного движения? Я считаю, что очень полезен, а его убийство отбрасывает процесс назад. Если бы он нормально интегрировался здесь, то я гарантирую, что было бы еще несколько депутатов до конца 2017 года. И я не теоретизирую, а знаю кто (виділено мною – Г. М.) …

   Насколько мне известно от Дениса, он наговорил им (про справу Януковича – примітка моя) несколько больше, чем я, хотя он у меня спрашивал, как все происходило Денис этой части не знает, но, насколько я понимаю, сказал им, что от кого-то из друзей-силовиков слышал про каких-то спецназовцев, которых сюда отправили в декабре то ли учить украинцев, то ли самим быть снайперами (виділено мною – Г. М.) …

   Ему было что рассказать, и он собирался делать здесь Центр расследований. Его реальная эксклюзивная информация касалась именно финансовых преступлений, а не Януковича, Донбасса или войны. Но украинцев интересовало дело Януковича, а по всему остальному их приходилось раскачивать (виділено мною – Г. М.) . Сначала я хотел их убедить взять Дениса замом к Матиосу, Луценко, [главе МВД] Авакову или [секретарю Совбеза] Турчинову, чтобы он занимался подобными расследованиями. Когда стало понятно, что волна, поднятая в СМИ, украинских политиков застремала, и что они не готовы делать сейчас что-либо в госструктурах, то мы стали думать про общественный формат

   Он решение принимал в сентябре 2016 года .. . Он приехал советоваться, что ему дальше делать, он выбирал в Европу или в Украину. Я его убедил, что надо ехать в Украину, потому что он хотел работать, а в Европе ему было бы нечего делать (виділено мною – Г. М.) .

   … я приехал сюда абсолютно осознанно, потому что считаю, что успех Украины это ключ к успеху России. Если показать, что революция успешна, то нам будет, что предъявить в России. Поэтому я стараюсь сюда перетащить интересных и нетривиальных людей, которые могут реально помочь Украине

   Тот же Вороненков везде говорил, что сам принял это решение, но я реально его месяц уговаривал (виділено мною – Г. М.) …

   Среда сопротивляется. Здесь нет государства это самая большая проблема, и я это недооценивал. Здесь бесполезно взывать к здравому смыслу. У каждого по отдельности он есть, а у всех вместе его нет…

   Здесь нет традиции государственности, и государство не стоит ни для кого из руководителей страны на первом месте. В силу исторической традиции для них дом-семья, то есть свои личные интересы, впереди. А не государство (виділено мною – Г. М.) …

   Он (Вороненков – примітка моя) же переехал навсегда. Он мог не принимать гражданство, но сказал, что если рвать, то до конца. Он хотел быть украинцем (виділено мною – Г. М.) . Я вот гражданство не получал и считаю возможным когда-нибудь вернуться в Россию, а он считал, что не вернется никогда (виділено мною – Г. М.) ».

   На жаль, бєспрєдєлу, про який говорила Марія Максакова, російського владного режиму на українській території українська влада не змогла запобігти, причини чого викладені у моїй статті «Враг нє дрємлєт!» і підтверджені наведеним вище інтерв’ю Ільі Пономарьова – свіжим поглядом досвідченої сторонньої людини, волею долі зануреної в українські реалії.

   У мене особисто не було жодної радості від переїзду до України Дениса Вороненкова (від Пономарьова – також, хоча він і не голосував за анексію Криму й Севастополя, але все одно висловлюється не зовсім однозначно щодо них, бо я є твердим опонентом людям, котрі стоять на лівій ідеологічній позиції, особливо в Росії, оскільки абсолютна більшість російських лівих, включаючи КПРФ, є імперіалістами - шовіністами, заперечуючими право України на незалежність) та стрімкого отримання ним українського громадянства, бо він був частиною російської владної системи (служив в Воєнной прокуратурє, Фєдєральной службє по контролю за оборотом наркотіков і обирався дєпутатом ГД) та голосував за анексію Криму (хай навіть і під тиском, як він згодом, будучи уже в Україні, заявляв). Але я розумів, що офіційне надання Вороненкову статусу громадянина України Державною міграційною службою (ДМС) України (він мав на це право за походженням згідно його ж тверджень), а не Указом Президента України за окремою процедурою, все одно не відбулося без погодження у верхах, бо йшлося про неординарний випадок. Неординарність полягала в послужному списку Дениса Вороненкова та його поінформованості щодо діяльності російських силових структур і справи Януковича.

   Оскільки йому досить оперативно надали громадянство, то логічно припустити, що відповідні українські служби були в цьому зацікавлені, а раз так, то вони мали подбати про його належну безпеку та охорону: в першу чергу це стосується СБУ і УДО. Але як виявилося, Дениса Вороненкова охороняли співробітники ГУР МО. Чому? Невже тільки тому, що він свого часу закінчив Воєнний унівєрсітєт, підпорядкований МО РФ, де, серед інших спеціальностей, готують і фахівців розвідки? Якщо Вороненков й представляв інтерес для українських воєнних розвідників, то вони могли з ним працювати, але його охороною мали б займатися якщо не УДО, то СБУ. Надання специфічних охоронних послуг – це не функція розвідки, а військовослужбовці військ спеціального призначення, які відносяться до системи воєнної розвідки, більше націлені на знешкодження, ніж на охорону через специфіку завдань, котрі перед ними стоять. Чим повинна займатися та якою має бути розвідка розказує моя публікація «Про проблеми української розвідки» .

   Щодо озброєння і самого вбивці Дениса Вороненкова. ЗМІ повідомляли, що це був пістолет ТТ. Даний факт викликав подив. Але куля, випущена цим пістолетом, має високу швидкість та дуже велику пробивну здатність. Вбивця міг розраховувати на наявність у жертви і охорони бронежилетів. Знову ж таки за повідомленнями ЗМІ лише у охоронця був бронежилет, тому куля не пройшла на виліт, а пробила захист та завдала охоронцю важкого поранення. Його мужність і високу стрілецьку підготовку теж треба відзначити, бо він, будучи пораненим, сам здійснив смертельне ураження вбивці свого підзахисного. Чому вбивця зразу не знешкодив охоронця, а потім визначену жертву? Чому було надано лише двох охоронців (мало б бути, принаймні, три – чотири, враховуючи вагомість свідчень Вороненкова), один з яких на момент вбивства був відсутній, бо працював з Марією Максаковою (і це правильно, хоча й мало кількісно, зважаючи на її соціальний статус)? Чому ГПУ, розслідуючи справу, де свідком був Денис Вороненков, не розпорядилася аби йому надали належну охорону? Як вбивця Павло Паршов свого часу зміг потрапити на службу в батальйон «Донбас» НГУ, будучи в розшуку за скоєне порушення Закону України? Як нейтралізується російська агентура в українських владних структурах, включаючи силові та правоохоронні органи, добровольчих формуваннях, і в середовищі громадських та партійних організацій? Куди дивилася і дивиться СБУ (контррозвідка) та МВС, в підпорядкуванні якого перебуває НГУ?

   Слідство має розібратися зі всіма обставинами вбивства важливого для України свідка у справах скоєння злочинів Путіним, Росією, Януковичем проти українського народу і, між іншим, українського громадянина, яким був Денис Вороненков (на момент загибелі у нього ще зберігалося й російське громадянство), а відповідні служби та українська влада зобов’язані зробити правильні висновки, щоб подібні випадки не могли повторитися або хоча б ймовірність їхнього повторення стала близькою до нуля.

   Якщо таких висновків не буде, то вбитий Денис Вороненков, котрий загрожував російському режиму своїми показами українським правоохоронним органам, не стане послєднєй жєртвой, а Путін зможе і далі ходити до театру та з задоволення дивитися спектакль «Послєдняя жертва» після чергової ліквідації в Україні того, хто став на шлях спротиву російській авторитарній злочинній путінсько - імперській політиці, котра продовжує сталінську практику фізичного знищення своїх опонентів.

rss