Навигация по сайту

Новости

Тендер. Поставка инструментов для установки имплантатов (Постановление Правительства РФ №102 от 05.02.2015г.) №2 для НИИТОН СГМУ
X Настоящее соглашение (далее – Соглашение) представляет собой договор, публичную оферту в соответствии со статьей 437 Гражданского кодекса Российской Федерации, регулирующий отношения между Владельцем

Постановление Правительства РФ от 27.08.2005 N 538
19 сентября 2017 г. 18:39 ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПОСТАНОВЛЕНИЕ от 27 августа 2005 г. N 538 ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПРАВИЛ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ОПЕРАТОРОВ СВЯЗИ С УПОЛНОМОЧЕННЫМИ ГОСУДАРСТВЕННЫМИ

Постановление правительства 317 - Законодательная база Российской Федерации
В целях обеспечения рационального и эффективного использования газа в Российской Федерации и в соответствии со статьей 8 Федерального закона "О газоснабжении в Российской Федерации" Правительство Российской

ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 02.08.2010 N 588 "ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОРЯДКА РАЗРАБОТКИ, РЕАЛИЗАЦИИ И ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ПРОГРАММ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ"
не действует Редакция от 02.08.2010 Подробная информация Наименование документ ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 02.08.2010 N 588 "ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОРЯДКА РАЗРАБОТКИ, РЕАЛИЗАЦИИ И ОЦЕНКИ

Постановление Правительства РФ от 02.08.2010 N 588 "Об утверждении Порядка разработки, реализации и оценки эффективности государственных программ Российской Федерации" (с изменениями и дополнениями)
III. Основание и этапы разработки государственной программы 17. Разработка государственных программ осуществляется на основании перечня государственных программ, утверждаемого Правительством Российской

Кризисы Временного правительства в России
Процесс формирования Временного правительства Петроградский гарнизон, перейдя на сторону восставших рабочих, сверг царское правительство. 28 февраля в Петрограде начался процесс формирования Совета

ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 30.12.2011 N 1236 "О ВНЕСЕНИИ ИЗМЕНЕНИЙ В ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВЕТА МИНИСТРОВ
не действует Редакция от 30.12.2011 Подробная информация Наименование документ ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 30.12.2011 N 1236 "О ВНЕСЕНИИ ИЗМЕНЕНИЙ В ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВЕТА МИНИСТРОВ

211 постановление правительства
| Правительство ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ П О С Т А Н О В Л Е Н И Е  2 апреля 2002 г. N 211 "Об утверждении Положения о Комитете Российской Федерации по финансовому

Об утверждении правил предоставления гостиничных услуг в Российской Федерации
В соответствии со статьей 39.1 Закона Российской Федерации «О защите прав потребителей» Правительство Российской Федерации постановляет: 1. Утвердить прилагаемые Правила предоставления гостиничных

Постановление правительства РФ от 26-07-2010 558 (ред от 04-09-2012 с изменениями вступившими в силу с 18-09-2012) о порядке распределения отпуска и реализации наркотических средств и психотропных веществ а также отпуска и реализации их прекурсоров. Актуа
Москва: +74993505765 Санкт-Петербург: +78124673922 Общий (бесплатный по России): +78003502369 доб.132 Российская Федерация (в ред. Постановления Правительства РФ от 08.12.2011

Українці Румунії. Життя за кордоном

Опубликовано: 22.10.2018

Про те, як живуть наші співвітчизники в Румунії

Примітка редакції. Після публікації тексту про життя українців у Словаччині нам надіслали ще один — цього разу про те, як живуть наші співвітчизники в Румунії.

Чому так багато українців у Румунії? Їх тут, за даними опису 2011 року, близько 60 тисяч. Серед меншин українці посідають третє місце — після угорців і ромів. Українці проживають у великих скупченнях на Південній Буковині, Мараморщині, Східному Банаті та Північній Добруджі. Понад половину українського населення Румунії народилися і живуть на півночі країни, у повіті Марамориш, а якщо точніше — в історичному Марамориші. Тут, на кордоні з Україною, майже по всій його довжині розташовані українські села.

Люди, які тут проживають, розмовляють на діалекті, що відрізняється від села до села і змінюється від покоління до покоління. Наприклад, у діалекті старшого покоління багато слів з угорської мови, але здебільшого він дуже схожий на закарпатський український говір. Наші прадіди й діди не знали румунської, або знали лише базові питання і відповіді, хоча жили на території Румунії. Після того як молоде покоління почало поступати до румунських шкіл, вивчати та вважати румунську мову другою рідною, в діалект почали входити румунські слова. Молодь бере румунське слово, як наприклад дієслово a gândi [а ґинді] — думати, і додає до нього українське закінчення -ати , виходить — ґиндувати . І це лише один із прикладів, а є ще багато інших. Бувають такі ситуації коли жителі двох різних сіл не можуть зрозуміти одне одного. Наприклад, у двох прикордонних селах — Вишівська Долина та Красний — існують різні варіанти українських слів «дядько» і «рукавиці». У Вишівській Долині — уйко і рукавиці , а у Красному — лельо і тапалаґи . Прослідкувати процес того, як такі різні варіанти цих слів з’явилися у двох майже сусідніх селах, дуже важко.

Про відмінності діалекту українців Румунії можна говорити дуже багато, оскільки він формувався ще з ХІІ століття між кожною групою людей окремо. Крім діалекту, в українських селах Румунії (в деяких краще, а в деяких про них майже забули) збереглися традиції. Про деякі ми чуємо тільки від бабусь та дідусів, як наприклад святкування Івана Купала, чи вечорниці — про які з появою дискотек і клубів молодь забула, але, незважаючи на загрози сучасного світу, тут ще збереглися деякі старовинні традиції. На прикладі села Вишівська Долина ми можемо сказати, що дуже добре збереглися традиції, пов'язані з великими святами. На Різдво, яке з давніх-давен було найважливішим святом зими, ходять колядники від хати до хати, прославляючи ім’я Господа. Люди колядують як дуже старі колядки, відомі й в Україні, так і нові, написані поетами діаспори на музику композиторів діаспори. Молоді хлопці зустрічаються і підготовляють Вертеп, який тут називають Бетлигеми , а вже дорослі чоловіки, в основному служителі церкви, збираються в хор, який всі три дні Різдва ходить від хати до хати і називається — Стара Коляда . На присвяток Святої Євдокії жінки сіють розсаду, а на Великдень діти після служби збираються коло церкви, граються і співають Виснянки (одна із найпопулярніших — це хоровод дівчат, під час якого вони співають веснянку «А вербове колесо»). На Святого Юрія юнаки палять ломи, а на Новий рік ходять від хати до хати вінчувати.

Про всі звичаї та обряди відомо і нашій Українській церкві. Звісно, як і в Україні, між українцями діаспори Румунії можна знайти представників багатьох віросповідань, але основною є Православна церква. У Румунії ще в 1948-му був заснований Генеральний український вікаріат , який працював до 1960 року, потім його перетворили на Православний Український вікаріат , який підпорядковується безпосередньо Румунському Патріархату. За комуністичних часів, з 1963 року українські школи були закриті, тому українські церкви залишилися єдиним місцем, де можна було спілкуватися рідною мовою. Зараз на території Румунії існує 32 українські церкви і три монастирі, в яких користуються юліанським календарем. Тому Святий вечір українці із Румунії святкують 6 січня — на відміну від православних румунів, які його відзначають 24 грудня.

Усіх цих людей та звичаї об’єднує одна велика національна організація — Союз українців Румунії , в якої є філії у кожному із повітів Румунії, де проживають українці. Організація має власне видавництво, яке випускає щомісяця по три газети і два журнали. Одна газета румунською мовою — « Curierul ucrainean » , а інші дві українською — « Вільне слово » та « Український вісник » , зазвичай вони висвітлюють різні важливі події із життя українців Румунії: фестивалі, конкурси, святкування. Із двох україномовних журналів, які видаються на території Румунії, один дитячий — « Дзвіночок » , а інший літературний — « Наш Голос » . В останньому журналі кожного місяця можна прочитати дуже цікаві твори письменників української діаспори із Румунії, там також можна знайти багато віршів, а ще наукові статті на українські теми, про українські традиції, легенди, про українську літературу та діячів культури.

Румунські письменники, політики, діячі культури, а тепер вже і студенти, і взагалі українська молодь завзято працюють над популяризацією української історії, літератури та культурі на румунській території. Але в першу чергу йде боротьба за те, щоби діти з українських сімей (там, де і мама і батько українці за походженням), чи зі змішаних (там, де один із батьків румун) не забували рідної мови й охоче її вивчали. Якщо діти з українських сімей вивчають хоча б діалект, то діти зі змішаних сімей дуже часто в дитинстві вивчають румунську, а потім віддають перевагу англійській і до цього їх спонукають батьки. Хоча в Румунії є дуже багато українських шкіл, там де майже всі предмети викладаються українською, є один український ліцей і, звичайно, можливість вступити на українське відділення в університет, молоде покоління дедалі частіше віддає перевагу румунській мові і відмовляється від свого українського коріння. Завдяки популяризації інформації про українське відділення в різних університетах, туди почали вступати студенти румунського походження, таким чином розповсюджується українська мова, а через неї і культура серед молодих румунів.

Ще в Румунії є молодіжна організація – Спілка Української Молоді Румунії , яка об’єднала під своїм крилом активну українську молодь. Ця молодь зараз представляє свої та українські інтереси на міжнародному рівні. Одні із найважливіших проектів, у яких брала участь Спілка, були організовані СКУМО (Світовий Конгрес Українських Молодіжних Організацій). Іде мова про такі проекти, як Форум Українських Молодіжних Організацій, Молодіжний Лідер СКУМО та Українська політика та ЗМІ очима молоді. Українська молодь із Румунії є прикладом того, що українське насіння, яке живе в душі кожного українця, залишається, а потяг до всього українського може померти тільки разом з усіма українцями, які проживають по всьому світу.

rss