Навигация по сайту

Новости

Главная Новости

Організація міжнародних перевезень та митні транспортні тарифи

Опубликовано: 03.09.2018

Міністерство транспорту та зв’язку України

Українська державна академія залізничного транспорту

  Кафедра: Управління експлуатаційною роботою

ОРГАНІЗАЦІЯ МІЖНАРОДНИХ ПЕРЕВЕЗЕНЬ

Курсова робота з дисципліни:

“Організація міжнародних перевезень та митні транспортні тар и фи

КРУ. 687.00.29 ПЗ

          Перевірив: асистент

         М.Є.Щєрбина

              Виконав: ст. гр. 10- V -ОМП

      В.В.Гриценко

2011

Українська державна академія

залізничного транспорту

Кафедра: Управління експлуатаційною роботою

Завдання

На виконання курсової (контрольної, розрахунково-графічної) роботи

з дисципліни

“Організація міжнародних перевезень”

Видан о студенту_____________________курсу________ _________________ __групи

                                                                       шифр________________________________

зміст контрольної роботи :

1 Завдання

2 Вступ. Коротко освітити про транспортне забезпечення зовнішньо – економічної діяльності України, значення міжнародних перевезень, організації роботи прикордонних станцій, транзитні перевезення.

3 І частина. Письмова відповідь по спеціалізації “Міжнародні транспортні тарифи“ (таблиця 1). Варіант, згідно останній цифрі шифру.

4 ІІ частина. Письмова відповідь по спеціалізації “Міжнародні транспортні тарифи” (таблиця 2). Варіант, згідно передостанній цифрі шифру.

5 ІІІ частина. Згідно таблиці 3 останньої цифри шифру студенту необхідно вибрати свій варіант і розрахувати перевізну плату, митні та інші збори на прикордонній станції для транзитних перевезень (Тарифна політика залізниць України ); провізну плату та додаткові збори на станції відправлення і одержання при внутрішніх, експортних та імпортних перевезеннях (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво № 1). Окремо розрахувати термін доставки.

6 Висновок.

Вихідні дані (згідно з таблицею 3 остання цифра шифру).

1 Станція і залізниця відправлення__________________________________________

2 Станція і залізниця призначення___________________________________________

3 Назва вантажу__________________________________________________________

4 Маса вантажу___________________________________________________________

5 Додаткові завдання______________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

________________________________________________________________________

Зміст

                                                                         

Вступ                                                                                                                        

1   Організ ація роботи прикордонних залізничних станцій. Характеристика прико р донних переходів                                                                              

2 Види митного контролю. Розрахунок платежів                                             

3 Р озрахунк и тарифу та додаткових зборів у внутрішньому сполученні         

Висновок                                                                                                                  

Список літератури                                                                                                   

Вступ

Створення Самостійної незалежної України у серпні 1991 року, враховуючи її інтегрованість з економікою країни СНД і прагнення держави України до вступу в Європейське співтовариство і СОТ (світової організації торгівлі), висунуло на порядок денний питання про підвищення значення перевезень вантажів і пасажирів у міжнародному сполученні і, перш за все, між сусідніми державами.

Вигідне географічне положення України на перетині міжнародних транспортних коридорів (МТК) з Європи в Азію, з Півночі на Південь створює передумову для проходження транзитних вагонопотоків зовнішньо - торговельних вантажів країни СНД і держав Євросоюзу.

Від рівня транспортного забезпечення зовнішньо - економічних зв’язків залежить ефективність зовнішньої торгівлі, ціна товару, розвиток міждержавних стосунків.

Наявність потужного транспортного потенціалу, сучасних транспортних засобів, високого розвитку транспортно – економічного обслуговування в основному зумовлює високоефективну зовнішньоекономічну діяльність.

Проте, розвитку міжнародних перевезень в деякій мірі заважає різниця в технічних, комерційних і правових нормах, а також в організаційних методах управління транспортними перевезеннями різних країн.

Значне зростання зовнішньоторговельних відносин у ХХІ столітті між Азією і Європою, що сприяє потужному зростанню перевезень у міжнародному сполученні, наявність „Угоди про міжнародне залізничне перевезення (ЦІМ)”, „Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) на основі яких розроблені і діють єдиний транспортний тариф (ЄТТ), міжнародний транспортний тариф (МТТ), різні тарифи у внутрішньому сполученні зумовлюють необхідність поглибленого вивчення на основі всесвітнього досвіду спеціалізації „Організація міжнародних перевезень" студентами і фахівцями по організації перевезень та управління залізничним транспортом.

2 Види митного контролю . Розрахунок платеж ів

Види митного контролю

Залежно від предмета прийнято розрізняти загальний і спеціальні види митного контролю. Загальний митний контроль залежно від конкретного предмета можна поділити на митний контроль товарів і митний контроль транспортних засобів.

Залежно від напрямку переміщення товарів прийнято розрізняти митний контроль імпортних, експортних і транзитних товарів.

Відповідно імпортний контроль здійснюється щодо товарів, які ввозяться на територію України, експортний — щодо товарів, які вивозяться з України, а транзитний — щодо товарів, які переміщаються митною територією України.

Залежно від характеристик товарів, які зумовлюють особливості митного контролю, виділяють підвиди митного контролю товарів: митний контроль ручної поклажі та контроль багажу як такого, що супроводжується, так і такого, що не супроводжується.

Митний контроль транспортних засобів визначається їх видом. Відповідно розрізняють:

  митний контроль автотранспортних засобів;   митний контроль повітряних суден;   митний контроль залізничних засобів;   митний контроль річкових суден;   митний контроль морських суден;   митний контроль трубопровідного транспорту і електромереж.

     Залежно від виду й характеру співробітництва митних органів країн сусідів виділяють такі різновиди митного контролю:

  односторонній митний контроль. Такий контроль проводиться тільки однією стороною, як правило, до перетинання митного кордону. Митні органи однієї сторони довіряють іншій стороні і повторного митного контролю не проводять. Така система контролю ще називається спрощеною;   двосторонній митний контроль, який відповідно самостійно проводиться митницями двох країн;   спільний митний контроль, який проводиться одночасно митними   органами двох країн.

Окрім цього, розрізняють однократний митний контроль і повторний митний контроль. Такий контроль здійснюється, як правило, щодо транспортних засобів або товарів, коли у митних органів є достатньо для цього підстав. Однократний митний контроль проводиться в тому разі, коли митний кордон перетинається в одному напрямку, а повторний — у тому разі, коли протягом короткого періоду транспортні засоби перетинають митний кордон двічі.

Під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатнього для забезпечення дотримання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України.

Митні платежі

В сучасних економічних умовах підприємства досить часто в своїй господарській діяльності встановлюють зовнішньоекономічні контакти з іноземними партнерами. В результаті таких контактів неминуче виникає необхідність переміщення товарів або яких – небудь інших предметів через митний кордон України. Тому суб’єкту, що хазяює, варто знати про ті платежі, що він повинен сплатити в зв’язку з таким переміщенням.

1 січня 2004 року введено в дію новий Митний кодекс України (далі - МКУ). Статтями 185 і 186 МКУ, зокрема, зазначено, що в залежності від мети переміщення товарів через митний кордон України і на підставі документів, наданих до митного органу для здійснення митного контролю та митного оформлення, декларантом може бути визначений один з 13 видів митного режиму: 1) імпорт; 2) реімпорт; 3) експорт; 4) реекспорт; 5) транзит; 6) тимчасовий ввіз (вивіз); 7) митний склад; 8) спеціальна митна зона; 9) магазин безмитної торгівлі; 10) переробка на митній території України; 11) переробка за межами митної території України; 12) знищення або руйнування; 13) відмова в інтересах держави.

Порядок оподаткування товарів, переміщуваних через митний кордон України, буде залежати від виду митного режиму. Розглянемо їх по черзі.

Пунктом 2 ст. 189 МКУ передбачено, що при імпорті платником податків сплачуються податки і збори, якими оподатковуються товари під час їхнього ввезення на митну територію України відповідно до законів України. В Листі № 11/5 Державна митна служба відзначає, що до таких податків і зборів відносяться:

  Ввізне (імпортне) мито;   Акцизний збір;   Податок на додану вартість (далі - ПДВ).

1.Ввізне (імпортне) мито. Порядок стягування ввізного мита встановлено Інструкцією № 344. Відповідно до п. 1.2 цієї інструкції платниками ввізного мита є суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності - юридичні особи і громадяни-підприємці, що імпортують товари. Мито стягується митницею і являє собою податок на переміщення через митний кордон України. Митне оформлення та пропуск товарів через кордон можуть здійснюватися лише після сплати ввізного мита, якщо інше не передбачено законодавством.

Ввізне мито   нараховується на загальних підставах за ставками Митного тарифу України, що діє на день оформлення вантажної митної декларації (далі - ВМД).

Відповідно до Декрету № 4-93 і Закону № 2097 ввізне мито є диференційованим. Єдиним митним тарифом України передбачені:

  преференційні ставки ввізного мита, що застосовуються до товарів, які походять з держав, які входять разом з Україною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародних договорів за участю України;   пільгові ставки ввізного мита, що застосовуються до товарів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння або національним режимом, а також до товарів, що ввозяться в Україну з країн, з якими укладені угоди про вільну торгівлю4, за умови, якщо не виконуються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності всі норми, установлені відповідними міжнародними угодами (при виконанні норм міжнародних угод - застосовуються їхні положення) або якщо товари входять до переліку виключень з відповідних угод про вільну торгівлю (іноземні суб’єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги відносно мита, за винятком випадків, коли відзначені мита і пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму).   повні (загальні) ставки ввізного мита, що застосовуються до інших товарів.

З метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, незалежно від інших видів мита можуть також застосовуватися особливі види мита - спеціальне мито, антидемпінгове мито та компенсаційне мито.

Не менш важливим для обчислення розміру диференційованого ввізного мита є визначення країни походження товару . Відповідно до ст. 18 Закону № 2097 країною походження товарів вважається країна, де товари були цілком вироблені, піддані достатній переробці або обробці.

Цілком виробленими в даній країні вважаються наступні товари:

  корисні копалини, видобуті в межах її території або економічної зони;   рослинна продукція, вирощена на її ґрунті;   живі тварини, вирощені в ній;   продукція, одержана в ній від живих тварин;   вироблена в ній продукція мисливського, рибальського та морського промислу;   продукція морського промислу, добута або вироблена в Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;   вторинна сировина і відходи, що є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у даній країні;   товари, вироблені в даній країні винятково з продукції, зазначеної в пунктах "а" - "є".

Переробка або обробка товарів в даній країні вважається достатньою, якщо:

  декларовані товари класифікуються в іншій тарифній позиції, ніж матеріали чи вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;   у вартості декларованих товарів частка добавленої вартості становить не менше 50%.

Не можуть визнаватися як достатня переробка товарів такі технологічні операції:

  щодо схоронності товарів під час їх зберігання або транспортування;   підготовка товарів для продажу і транспортування (подрібнення партії, формування відправлень, сортування та переупакування);   прості складальні операції;   змішування товарів (компонентів) без надання характеристик одержуваній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових.

Нарахування мита на товари, що підлягають митному оподаткуванню, здійснюється на базі їхньої митної вартості , тобто ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетинання митного кордону України. При визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, зазначена в рахунку-фактурі, а також фактичні витрати, якщо вони не включені в рахунок-фактуру:

  на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження і страхування до пункту перетину митного кордону України;   комісійні і брокерські;   плата за використання об’єктів інтелектуальної власності, що належать до даних товарів та інших предметів і яка повинна бути оплачена імпортером (експортером) прямо чи побічно як умова їх ввезення (вивезення).

Такий метод визначення митної вартості називається методом ціни угоди щодо імпортованих товарів. При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів вартості, обумовленій відповідно до цього методу, або у випадку неможливості перевірки її обчислення, митні органи України відповідно до ст. 266-274 МКУ можуть визначати митну вартість за іншими 5-ю методами: на основі ціни угоди на ідентичні товари; на основі ціни угоди на подібні (аналогічні) товари, на основі вирахування вартості; на основі додавання вартості; резервного.

Для визначення митної вартості товару встановлюється момент перетинання митного кордону України. Відповідно до п. 1.8 Наказу № 307 таким моментом при імпорті є:

  при авіаперевезеннях - початок або здійснення митного оформлення в першому аеропорті на території України, у якому відбувається вивантаження чи перевантаження товару, якщо факт перевантаження підтверджено митним органом цього аеропорту;   при морських і річкових перевезеннях - початок або здійснення митного оформлення в першому порту вивантаження чи перевантаження на території України, якщо факт перевантаження підтверджений митним органом цього порту;   для товару, що доставляється поштою, - здійснення митного оформлення в пункті міжнародного поштового обміну;   для товару, що переміщується трубопровідним транспортом чи лініями електропередачі, - завершення переміщення партії товару;   при перевезеннях іншими видами транспорту (у тому числі залізничним та автомобільним) - початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Якщо ВМД заповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на транспортування до кордону України розподіляються пропорційно вазі товарів різних найменувань, витрати на страхування - пропорційно вартості товарів.

Ввізне мито підлягає сплаті в національній валюті України до або в момент

здійснення митного оформлення за ставками, що діють на день надання ВМД для митного оформлення. Його сума може бути:

  перерахована за безготівковим розрахунком на рахунок митного органу;   внесена готівкою до каси митного органу.

Сплата ввізного мита може здійснюватися також внесенням авансових сум на рахунок митного органу.

Чинним законодавством передбачені пільги та звільнення деяких товарів від обкладання ввізним митом . Так, при ввезенні предметів дитячого асортименту відповідні ставки ввізного мита зменшуються на 50%. Перелік предметів дитячого асортименту наведено в Додатку 1 до Інструкції № 344. Перелік товарів, які при ввезенні в Україну не підлягають обкладанню ввізним митом, досить великий і визначений Декретом № 4-93, а також статтею 19 Закону 2097. Вичерпний перелік пільг по сплаті ввізного мита наведений в Додатку 7 до Наказу № 307.

2.Акцизний збір при імпорті сплачується на загальних підставах за ставками, встановленими для підакцизних товарів, імпортованих в Україну. Статтею 2 Декрету № 18-92, зокрема, визначено, що платниками акцизного збору є:

  будь-які суб’єкти підприємницької діяльності, інші юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, які імпортують на митну територію України підакцизні товари, незалежно від наявності внесених до них іноземних інвестицій;   фізичні особи - резиденти або нерезиденти, які ввозять (пересилають) підакцизні речі або предмети на митну територію України у вигляді супроводжувального або несупроводжувального багажу, а також фізичні особи, які одержують такі підакцизні речі (предмети), переслані (надіслані) з-за митного кордону України у вигляді поштових чи інших відправлень або несупроводжувального багажу, в обсягах або вартістю, що перевищують норми безмитного провезення (пересилання) для таких фізичних осіб, визначені митним законодавством.

Об’єктом оподаткування акцизним збором товарів (продукції), імпортованих (ввезених, що пересилаються) на митну територію України, є їхня вартість.

При продажі (інших видах відчуження) підакцизних товарів (продукції), імпортованих (завезених, пересланих) на митну територію України податковими агентами, об’єктом оподаткування є обороти з реалізації товарів, включаючи вартість будь-яких додаткових послуг або робіт, пов’язаних з такою реалізацією на митній території України, але не менше митної вартості підакцизних товарів з урахуванням сум сплаченого або нарахованого, але не сплаченого ввізного (імпортного) мита.

Обчислення акцизного збору при імпорті товарів здійснюється за встановленими ставками, виходячи з їхньої вартості за максимальними роздрібними цінами на товари, встановлені імпортером (без ПДВ й акцизного збору). Однак, така вартість не може бути менше, ніж митна вартість цих товарів (з урахуванням сум ввізного мита, без ПДВ й акцизного збору).

Ставки акцизного збору також можуть бути встановлені у твердих сумах з одиниці реалізованого товару (продукції).

Ставки акцизного збору встановлені:

  на спирт етиловий та алкогольний напої - Законами № 313, № 178;   на тютюнові вироби - Законом № 30/96;   на транспортні засоби - Законом № 216.

Пільги по сплаті акцизного збору з імпортованих товарів зведені до переліку Додатка 9 до Наказу № 307.

Суб’єкти підприємницької діяльності (далі - СПД), що імпортують підакцизні товари, при перетинанні кордону зобов’язані подати до органів митного контролю декларацію в 2-х екземплярах, один із яких буде пересланий до податкової інспекції за місцем перебування суб’єктів підприємницької діяльності для стягування акцизного збору.

3.ПДВ при імпорті сплачується на загальних підставах відповідно до Закону про ПДВ за ставкою, що діє на день оформлення ВМД.

Здійснюючи оподаткування товарів ПДВ при імпорті варто враховувати, що на 2004 р. статтею 9 Закону про Держбюджет - 2004 встановлено наступне:

  операції з ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладання ПДВ;   операції з продажу ввезеного природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, крім операцій з продажу такого газу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою податку на додану вартість.

Відповідно до Постанови № 65 і Порядку № 363 при кожному здійсненні митного оформлення товарів з юридичних і фізичних осіб стягуються митні збори , що нараховуються за ВМД (далі - митні збори).

Додатковий митний збір за митне оформлення нафтопродуктів, що імпортовані на митну територію України і підлягають оподаткуванню акцизним збором, встановлений у розмірі 0,01 екю за один кг із зарахуванням його до державного бюджету та цільовим напрямком до Пенсійного фонду в рахунок часткового погашення заборгованості перед ним державного бюджету (крім нафтопродуктів, вироблених в Україні з нафти, поставленої на давальницьких умовах, і реалізованої в Україні).

У випадку застосування митного забезпечення у вигляді пломб із порядковим номером і зображенням державної символіки України щодо імпортованих товарів до митних зборів за митне оформлення додатково включається плата в розмірі 3 євро за кожну пломбу із зарахуванням отриманих коштів до державного бюджету.

Збори за митне оформлення не справляються у випадках ввозу до України предметів, призначених для офіційного (службового) користування дипломатичних і консульських представництв іноземних держав в Україні, а також міжнародних, міжурядових організацій, представництв іноземних держав при цих організаціях та інших міжнародних організаціях, що користуються на території України митними пільгами відповідно до міжурядових угод.

Якщо підприємство спочатку перераховує передоплату, а потім одержує товар, то така заборгованість буде вважатися немонетарною, оскільки вона буде погашена не коштами. Згідно з п. 8 П(С)БО 21 немонетарні статті відображаються в обліку за валютним курсом на дату здійснення операції і не перераховуються на дату балансу, а отримані згодом товари відображаються в бухгалтерському обліку за курсом, що діяв на дату перерахування авансу. Курсові різниці в цьому випадку не виникають.

В податковому обліку, відповідно до пп. 7.3.2 Закону про прибуток, витрати, понесені (нараховані) в іноземній валюті протягом звітного періоду в зв’язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до валових витрат, визначаються в сумі, що дорівнює балансовій вартості такої іноземної валюти і не підлягають перерахуванню в зв’язку зі зміною обмінного курсу гривні протягом такого звітного періоду.

3 Розрахунки тарифу та додаткових зборів у внутрішньому сполученні

Вихідні дані (згідно з таблицею 3 остання цифра шифру):

1 Станція і залізниця відправлення – Савинці (УЗ);

2 Станція і залізниця призначення – Чоп (ЖСР)(Славатчина);

3 Назва вантажу – зерно;

4 Маса вантажу – 700т;

5 Додаткові завдання – Зважування вагону. Охорона.   t k =18 год. L1=3км.

Згідно статті 62 Статуту залізниць України [2] усі платежі за перевезення вантажів і надання додаткових послуг у внутрішньому сполученні, експорт та імпорт виконуються згідно „Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України” .

Тариф розраховується по формулі:

,

- підсумкова ставка, яка приймається для розрахунків провізної плати, грн;

- коефіцієнт для розрахунків до Тарифного керівництва №1 встановлюється щорічно керівництвом Укрзалізниці, ;

-  додаткові збори на державному кордоні [3, §14.7, 14.8]

- охорона вантажу на шляху прямування , [3, §27]:

За Тарифним керівництвом №4 розрахуємо загальну відстань перевезення:

,

1348 – відстань від станції Харків-Основа до станції Чоп;

91 – відстань від станції Савинці до станції Харків-Основа;

6 – відстань від станції чоп до кордону.

За Тарифним керівництвом №1, виходячи із маси вантажу (2,5т) та типу вагону (контейнер), знайдемо базову ставку на перевезення вантажів (розділ «Плата за перевезення вантажів дрібними відправками у збірних вагонах і контейнерах», Тарифна схема №17):

 

24290 – ставка за перевезення  700 т вантажу;

Додаткові збори на державному кордоні:

грн,

11,7 – митний збір в гривнах;

1,38 – коефіцієнт, що підвищує;

1,2 – ПДВ;

Охорона вантажу на шляху прямування:

грн

0,32 – гривень за вагоно – км;

L – відстань, км;

35 – кількість вагонів;

грн.

Зважування вантажу на шляху прямування:

грн;

70,3 – Ставка за зважування одного вагону;

N – кількість вагонів.

.

Підсумкова ставка, яка приймається для розрахунків провізної плати:

Висновки

В даній курсовій роботі були розглянуті деякі з питань, що стосуються організації перевезень в міжнародному сполученні.

В першому розділі було розглянуто роботу прикордонних транспортно - експедиційних контор (Погратек),  а також роботу ко н тор передачі.

В другому розділі було розглянуто види митного контролю. Також було в и вчене питання розрахунку митних платежів.

В третьому розділі на прикладі було розраховано суму тариф у та додатков і збор и у внутрішньому сполученні . Отримані дані виявилися такими:

  базова ставка згідно зі збірником тарифів на перевезення вантажів дорівнює 362,3грн;   коефіцієнт для розрахунків до Тарифного керівництва №1 встановлюється щорічно керівництвом Укрзалізниці дорівнює 1,38;   додаткові збори на державному кордоні дорівнюють 19,8 грн;   охорона вантажу на шляху прямування – 16,9 грн;   загальна підсумкова ставка, яка приймається для розрахунків провізної плати дорівнює 535,25 грн.

Для розвитку нашої держави необхідний подальший розвиток економіки. Для досягнення економікою держави певних переваг на світовому ринку необхідно правильно організовувати міжнародні перевезення. Це зумовило необхідність поглибленого вивчення питань, що були розглянуті в даній курсовій роботі.

Список літератури

  Статут залізниць України.-К.: Транспорт України, 1998.   Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України. Тарифне керівництво № 1. – К., 1999. – 267с.   Тарифное руководство  №  4 железных дорог Украины-К.:Логос, 2001.- 403с.   Митна справа в Україні – Знання, 2008 - 409с.   Методичні вказівки та завдання розглянуті і рекомендовані до друку на засіданні кафедри “Управління експлуатаційною роботою”     20.06.05, протокол №12
rss