Навигация по сайту

Новости

Постановление Правительства РФ от 27.08.2005 N 538
19 сентября 2017 г. 18:39 ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ ПОСТАНОВЛЕНИЕ от 27 августа 2005 г. N 538 ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПРАВИЛ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ОПЕРАТОРОВ СВЯЗИ С УПОЛНОМОЧЕННЫМИ ГОСУДАРСТВЕННЫМИ

Тендер. Поставка инструментов для установки имплантатов (Постановление Правительства РФ №102 от 05.02.2015г.) №2 для НИИТОН СГМУ
X Настоящее соглашение (далее – Соглашение) представляет собой договор, публичную оферту в соответствии со статьей 437 Гражданского кодекса Российской Федерации, регулирующий отношения между Владельцем

Постановление правительства 317 - Законодательная база Российской Федерации
В целях обеспечения рационального и эффективного использования газа в Российской Федерации и в соответствии со статьей 8 Федерального закона "О газоснабжении в Российской Федерации" Правительство Российской

ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 02.08.2010 N 588 "ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОРЯДКА РАЗРАБОТКИ, РЕАЛИЗАЦИИ И ОЦЕНКИ ЭФФЕКТИВНОСТИ ГОСУДАРСТВЕННЫХ ПРОГРАММ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ"
не действует Редакция от 02.08.2010 Подробная информация Наименование документ ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 02.08.2010 N 588 "ОБ УТВЕРЖДЕНИИ ПОРЯДКА РАЗРАБОТКИ, РЕАЛИЗАЦИИ И ОЦЕНКИ

Постановление Правительства РФ от 02.08.2010 N 588 "Об утверждении Порядка разработки, реализации и оценки эффективности государственных программ Российской Федерации" (с изменениями и дополнениями)
III. Основание и этапы разработки государственной программы 17. Разработка государственных программ осуществляется на основании перечня государственных программ, утверждаемого Правительством Российской

Кризисы Временного правительства в России
Процесс формирования Временного правительства Петроградский гарнизон, перейдя на сторону восставших рабочих, сверг царское правительство. 28 февраля в Петрограде начался процесс формирования Совета

ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 30.12.2011 N 1236 "О ВНЕСЕНИИ ИЗМЕНЕНИЙ В ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВЕТА МИНИСТРОВ
не действует Редакция от 30.12.2011 Подробная информация Наименование документ ПОСТАНОВЛЕНИЕ Правительства РФ от 30.12.2011 N 1236 "О ВНЕСЕНИИ ИЗМЕНЕНИЙ В ПОСТАНОВЛЕНИЕ СОВЕТА МИНИСТРОВ

211 постановление правительства
| Правительство ПРАВИТЕЛЬСТВО РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ П О С Т А Н О В Л Е Н И Е  2 апреля 2002 г. N 211 "Об утверждении Положения о Комитете Российской Федерации по финансовому

Об утверждении правил предоставления гостиничных услуг в Российской Федерации
В соответствии со статьей 39.1 Закона Российской Федерации «О защите прав потребителей» Правительство Российской Федерации постановляет: 1. Утвердить прилагаемые Правила предоставления гостиничных

Постановление правительства РФ от 26-07-2010 558 (ред от 04-09-2012 с изменениями вступившими в силу с 18-09-2012) о порядке распределения отпуска и реализации наркотических средств и психотропных веществ а также отпуска и реализации их прекурсоров. Актуа
Москва: +74993505765 Санкт-Петербург: +78124673922 Общий (бесплатный по России): +78003502369 доб.132 Российская Федерация (в ред. Постановления Правительства РФ от 08.12.2011

Невдача в особистому житті

Опубликовано: 29.09.2018

Все в моїй долі складається так, як не хотілося б. Я не відчувала від життя радості, а тільки одне лише роздратування …

Насправді я впевнена: якщо мене заведуть в приміщення, де знаходяться сто стільців і один з них зламаний, я сяду саме на цей стілець. Здається, весь світ проти мене. Колготки рвуться в той же день, коли я їх купила. Навіть на найбільш пустельних вулицях машини перепиняють мені дорогу. Сусіди зверху взимку затіяли капітальний ремонт, і перебувати в будинку стало неможливо: стук молотка, моторошні звуки дрилі і пили … А потім у мене полетів улюблений папуга, і півдня я провела на морозі, волаючи, як божевільна: «Кеша! Ке- е-Еша! «, поки мене грубо НЕ вилаяв грізний старий із сусіднього під’їзду. Одного разу мені здалося, що є короткочасне порятунок — сон. Ледь повернувшись з роботи, я стала лягати спати, і мені снилися сни: ніби в ресторані мені приносять салат з дерев’яних тирси або на мене накидається величезна чорна кішка. Прокидалася серед ночі в холодному поту і не могла заснути до ранку. Мріяла про летаргічний сон: всі проблеми відразу б розв’язалися.

На жаль! Усе тривало. Вчора я прийшла на роботу у новій спідниці, а змія підколодна — Валька, секретар-референт, зустріла мене променистою усмішкою і солодким тоном зауважила: «Ой, сьогодні ти якось особливо погано виглядаєш! Але твоя нова спідничка дуже миленька.

Я буквально вчора бачила точно таку ж тканину в магазині «Портьєри». Потім шеф оголосив, що відпустка у мене буде в березні, а коханець повідомив, що його відправляють у відрядження в Париж, і він не зможе прийти до мене на день народження, але привезе подарунок. — Хочеш, — запитав він, прощаючись, — привезу тобі дороге сексуальну білизну?

— Хочу, звичайно, — понуро сказала я, не маючи особливих надій на те, що привезе.

— А якого кольору? Подумай добре.

— Чорне … Це колір втрачених ілюзій. Хоча сумніваюся, що привезеш! Ох, знаю я ці подарунки. Минулого разу він обіцяв привезти мені з Женеви справжній швейцарський годинник … І що? Повернувся і став виправдовуватися:

— Любов моя, прости! Годинки я привіз, але по неуважності залишив у машині. Їх побачила жінка. Довелося сказати, що подарунок їй. Не казати ж, що тобі! Так, життя складне. Мені вона постійно вставляє палиці в колеса. Вчора по дорозі на роботу в маршрутці мене вперше назвали жінкою. Противна тітка з кошиком так і сказала: «Жінка, пройдіть в зад салону! Там же лезгинку можна танцювати». «У транспорті не танцюю», — облила я тітку презирливим поглядом. «Жінка»! Хоча … Мені двадцять шість, і скоро жахливі тридцять!

Я підійшла до дзеркала і, йому в себе. Так, перші грізні прикмети в’янення є: вертикальна зморшка на переніссі (треба менше хмуритися), по парі зрадницьких промінчиків біля очей (слід поменше посміхатися), брови безглуздим будиночком … Я в розпачі кинулася на диван. Як недосконало влаштований світ! Люди повинні вмирати молодими і прекрасними. Я тут же представила себе лежить в труні у шлюбній сукні, чудово мармурову, а навколо все, витираючи сльози, шепочуть: «Вона божественна! Як ми раніше цього не бачили? Де були наші очі?» Ярополк розкаюється в тому, що вчасно не пішов від дружини, а шеф журиться, що весь час несправедливо чіплявся до мене. Працюю я в нудному напівпідвальному офісі за мізерну зарплату. Шеф мене не помічає. А Полкаша, який і не думає йти від дружини, називає мене «Щурик моя канцелярська!», Ніж кожен раз приводить мене в невимовне сказ. А він лише регоче. Скоро весна. Закохані парочки будуть цілуватися в сутінках, їздити на пікніки, кататися на човнах, і комусь (не мені) скажуть в нічній тиші заповітні слова: «Кохана, стань моєю дружиною». І до когось (не до мене) в світлому дорогому офісі, а не в нашому напівпідвалі, звернеться доброзичливий шеф: «Я давно спостерігаю за вашою роботою. Ви славно потрудилися в останній час. Пора підвищити вас на посаді з відповідним окладом».

А потім прийде літо. Всі роз’їдуться у відпустку з улюбленими чоловіками, а я залишуся в спекотному місті. І ми з гидкою Валькою звично й нудно будемо говорити про погоду. — Подумай, що іншим ще гірше, — каже моя мама. — І тобі буде легше. Але мене це ніколи не тішило … Де ?! Де, скажіть мені, загубилося моє щастя, моя удача, моя доля? Чому у нас в країні не узаконена евтаназія? Пожив років двадцять дев’ять — і бай-бай навіки на законних підставах! .. Все літо й осінь мені отруювали життя: комарі і мухи, дощі і сонце, батьки і сусіди, люди на вулицях і Валька, байдужі чоловіки в розкішних лімузинах і Ярополк. Буквально все! Одного разу на початку зими я їхала в напівпорожньому вагоні метро. Навпроти мене села молода мати з маленькою симпатичною дівчинкою, яка пильно, безцеремонно мене розглядала. «Звичайно, — почала я міркувати в звичному, тоскному руслі. — Добре бути дитиною. Все за тебе вирішують. Все у тебе попереду. А тут, подумати тільки, скоро тридцять — і жодних перспектив». Раптом почула, як дівчинка запитала у мами, вказуючи пальчиком на мене:

— Мамо, коли я виросту, теж буду така красива, як ця тітонька?

— Звичайно, дитинко, — відповіла жінка.

— Мамо, а чому тітонька така сумна? Або вона просто зла? Жінка зніяковіла, зрозумівши, що я все чую, і голосно вимовила:

— Напевно, у цій тітоньки горе.

Всі миттєво перемішалося в моїй бідній голові. З одного боку — «тьотя», з іншого — «красива». З одного — «зла», з іншого — «горе». Так значить, ось як я виглядаю з боку ?! Гарненьке дільце! Я змусила себе посміхнутися дівчинці та її мамі. Вони посміхнулися у відповідь. І така туга мене взяла, коли я все це підсумувала, що вирішила заскочити в магазин, купити вина і з горя напитися. Так і зробила. Неквапливо повертаючись з магазину, мляво раділа хоча б тому, що день наближається до вечора. Зараз мене розслабить вино, і я засну до ранку. А ранок вечора, як відомо, мудріший. З сомнамбулічного стану мене вивів незнайомий чоловічий голос:

— Дівчина, у вас такий втрачений і сумний вигляд. Щось трапилося?

«Ну от, — гірко подумала я, — знову справляю враження нещасної. Приємний молодий чоловік порівнявся зі мною і з посмішкою заглянув в очі.

— Що вам від мене треба? — Мій голос був непривітний і навіть грубий.

— Я хочу від вас занадто малого або, навпаки, занадто багато чого, — незворушно сказав незнайомець. — Щоб ваші очі світилися від радості і щастя. На це має право кожна людина. Для цього нам дано життя. До речі, вам ніхто ніколи не говорив, що ви — справжня принцеса? Так, так, повірте мені!

Він проводив мене до самого під’їзду, і ми обмінялися візитками. На наступний ранок я отримала від нього SMS-ку: «Доброго ранку, принцеса! Посміхнися! Життя прекрасне, як і ти!» Я пішла цій раді і подумала: життя-то, здається, налагоджується! Дуже схоже, що моя смуга невдачі закінчується. Починаю все з нуля!

 

rss